Доповідь на тему «Профілактика дисграфії»
Вчитель – логопед Базик Я.В.
Дисграфія – це частковий розлад процесу письма, пов’язаний з
недостатньою сформованістю психічних функцій, що беруть участь у реалізації
та контролі письмової мови. Дисграфія проявляється у вигляді стійких, типових
і повторюваних помилок у письмі, які не зникають самостійно, без
цілеспрямованого навчання.
Діти з такою проблемою відчувають труднощі при засвоєнні матеріалу.
Проте вони не відчувають інших проблем академічного характеру – їх
інтелектуальні здібності повністю зберігаються.
Профілактика порушень писемного мовлення зводиться до розвитку
вищих психічних функцій у дитини до початку освоєння їм листи. Заняття та
навчальні ігри з дітьми з розвитку дрібної і великої моторики, ігри на увагу і
пам’ять, вправи на розвиток мислення у дітей, заняття на якомусь музичному
інструменті – ось найкращі профілактичні заходи.
Перші ознаки проявів дислексії та дисграфії у дітей:
дитині складно в дитячому садку вчити на пам’ять вірші, тексти пісень;
виникнення складнощів з повторенням і відтворенням ритмів;
спостерігаються явища моторної незграбності;
порушення дрібної моторики;
повільне поскладове читання;
при читанні дитина змінює склади місцями;
«вигадує» слово під час читання;
плутає схожі по написанню букви, явища дзеркальності в читанні та
письмі (перевернуте сприйняття знакового зображення букв, цифр);
складності з розумінням прочитаного тексту, переказами;
порушення просторового сприйняття та уявлення;
труднощі в засвоєнні навику орієнтації за часом (із стрілками);
труднощі з розумінням циклічності часу, пори року, їх почерговості;
порушення письма – складності в перекодировці звуків в букви (фонем
в графем), плутання, складання та не дописання букв.
Ігри та вправи для профілактики дисграфії.
1. Передай далі
Запропонуйте дітям вишикуватись у колону одне за одним на відстані
витягнутої руки. Дитина, яка стоїть у кінці колони, торкається плеча того,
хто стоїть попереду. Далі діти в колоні «передають» дію одне одному.
Стежте, щоб вони не оберталися та правильно виконували дію. Дитина, яка
стоїть в колоні першою, має перейти в кінець колони й торкнутися плеча
того, хто розпочав дію. Вправу повторюють, але вже з іншою дією. З кожним
етапом пропонуйте дітям складніші дії, які потрібно «передати». Наприклад,
плеснути легенько по плечу кілька разів у певному ритмі; доторкнутися
почергово до лівого та правого плеча, руки, ноги; «намалювати» пальчиком
на спині того, хто стоїть попереду, якусь геометричну фігуру, «написати»
літеру, цифру тощо.
2. Мавпочки
Запропонуйте дітям уявити себе мавпочками, які повторюють рухи за
ведучим. Під час розучування вправи роль ведучого візьміть на себе, потім її
можуть виконувати діти. Ведучий стає спиною до дітей і починає виконувати
симетричні рухи: піднімає руки вгору, розводить руки в сторони, кладе руки
на талію тощо. Потім додає несиметричні рухи: одну руку відводить у бік, а
другу — кладе на талію; одну руку кладе на плече, а другу — піднімає вгору
тощо. Завдання дітей — повторювати рухи в тих самих темпі й
послідовності, що й ведучий. Для того щоб ускладнити вправу, запропонуйте
ведучому стати до інших дітей обличчям. У такому разі дітям потрібно буде
повторювати рухи в дзеркальному відображенні.
3. Малюнок під диктовку
Роздайте дітям аркуші паперу й олівці. Запропонуйте їм намалювати
геометричні фігури, дотримуючись заданої послідовності. Наприклад:
«Намалюй трикутник, коло, два трикутники, два кола». Ще один варіант —
намалювати геометричні фігури в різних частинах аркуша. Наприклад:
«Намалюй у правому верхньому куті аркуша трикутник, у лівому нижньому
куті — коло, а в центрі — квадрат». Складність малюнка добирайте
відповідно до рівня графічних умінь та знань дітей. Стежте, чи встигають
діти за темпом вашого мовлення. За потреби повторіть завдання додатково
для дітей, що відстають. Але лише те завдання, яке діти виконують наразі.
4. Копіювальник
Запропонуйте дітям відтворити фігури за опорними точками. Врахуйте, що
відстань між опорними точками спочатку має становити не більше 1—2 см.
Поступово збільшуйте відстань. За допомогою таких завдань діти навчаться
узгоджувати зорове сприймання та рухи. Пропонуйте їм відтворювати
малюнки не лише на папері. Малюнки можна викладати з лічильних
паличок, створювати за допомогою резинок на «Героборді», малювати
пальчиком на піску тощо.
5. Малюнок за аналогією
Підготуйте кілька карток із зображенням геометричних фігур чи якихось
предметів у певній послідовності, наприклад: трикутник, два кола,
трикутник, два кола. Діти мають розглянути та проаналізувати зображення.
Потім на окремому аркуші паперу продовжити задану на картках
послідовність за аналогією. Тобто завдання дітей — зрозуміти й відтворити
закономірність за формою, кольором, розміром тощо. Якщо дітям поки
складно малювати, запропонуйте їм викласти у відповідній послідовності
геометричні фігури. Окрім завдань на продовження ряду, пропонуйте дітям
також заповнювати дидактичні таблиці різної складності.
6. Спіймай метелика
Підготуйте серію предметних картинок, на кожній з яких зображено якийсь
предмет, а поряд з ним метелика. Додайте в цей набір також зображення
аналогічних предметів, проте вже без метелика поряд. Запропонуйте дітям
«спіймати метелика». Показуйте їм по черзі впродовж двох — трьох секунд
картинки. Якщо побачать на картинці метелика, діти мають плеснути в
долоні. Окрім метелика, пропонуйте їм «ловити» інші предмети, геометричні
фігури, літери, цифри тощо.
7. Детективи
Запропонуйте дітям уявити себе детективами та відшукати на аркуші паперу
формату А5 певні картинки. Наприклад, усі м’ячики, ґудзики, кубики тощо.
Розпочніть з пошуку 5—6 заданих предметів серед 10—13 інших. Поступово
збільшуйте загальну кількість предметів до 30, а кількість предметів, які слід
відшукати, до 15. Згодом ускладніть завдання: запропонуйте відшукати
картинки серед схожих або знайти на аркуші певну цифру, літеру,
сполучення літер тощо.
8. Лабіринти
Підготуйте для дітей картки з лабіринтами різної складності. Спочатку
запропонуйте їм «пройти» по доріжкам лабіринту очима та провести по ним
пальчиком. Відтак намалювати доріжку олівцем, не відриваючи руки від
паперу й не проводячи двічі по тій самій лінії. Також пропонуйте дітям
лабіринти, доріжки яких утворені певними символами, цифрами чи літерами.
Діти мають пройти лабіринт та утворити суцільний ланцюжок із заданих
символів. Щоб їм було простіше орієнтуватися, запропонуйте зазначений
символ поєднувати в ланцюжок за допомогою олівця — закреслювати,
зафарбовувати, обводити тощо.
Коли здорова трирічна дитина не говорить чи промовляє лише кілька слів, це привід замислитися, як стимулювати її мовлення. Скористайтеся порадами фахівця, щоб розговорити мовленнєво пасивну дитину
- Демонструйте силу слова
Покажіть дитині, як застосовувати мовлення, щоб досягти бажаного. Навчіть її пов’язувати слова з певними діями. Наприклад, коли дитина підходить до вас і тягне за руку, щоб ви пішли з нею, запропонуйте висловити прохання за допомогою слів. Коментуйте жести дитини, заохочуйте її повторювати слова. Відтак поступово пропонуйте повторювати словосполучення й речення.
- Прибирайте зайве
Коли спілкуєтеся з дитиною, приберіть подалі смартфон, планшет і вимкніть телевізор. Приділіть розвитку мовлення дитини одну якісну годину: поговоріть, розпитайте одне одного, почитайте казку тощо. Така взаємодія дієвіша, ніж кілька годин порожнього спілкування, коли ви постійно відволікаєтеся на гаджети. До того ж за звуками реклами та мультфільмів дитина ваші слова не почує.
- Розвивайте моторику
Пропонуйте дитині ліпити, збирати мозаїку, шнурувати тощо. Такі вправи стимулюють мовленнєві зони в корі головного мозку. Не забувайте і про пальчикову гімнастику — поєднуйте веселі ритмічні вірші з рухами пальчиків дитини. Також мовлення активізують заняття спортом, танці тощо. Вони впливають на розвиток моторного планування — дитина вчиться розуміти, як говорити далі, як поєднувати між собою різні частини мови, складати речення у зв’язний текст тощо.
- Співайте
Якщо дитина повільно опановує мовленнєві навички, скористайтеся вправами для розвитку мелодики мовлення. Проспівуйте разом із дитиною окремі слова й короткі фрази, грайте в музичні ігри. Розучуйте та співайте різні пісеньки. Гарний настрій і плавність фраз стимулюватимуть мовлення дитини.
- Фантазуйте
Заохочуйте дитину складати й розповідати різні історії: озвучувати іграшки й фантазувати, про що могли б розповісти звичні речі. Наприклад, складіть разом розповідь від імені зубної щітки, рюкзака, виделки тощо. Грайте у гру «А що станеться, якщо…». Під час гри пропонуйте ситуації, які можна розвивати, наприклад: а що станеться, якщо тварини навчаться розмовляти? Спонукайте дитину розгортати сюжет за допомогою додаткових запитань.
- Читайте книжки
Щодня читайте дитині казки, дитячі вірші, потішки тощо. Під час читання демонструйте ілюстрації. Нові слова й наочні образи розширюватимуть словник і навчатимуть правильно промовляти слова. Щоб стимулювати мовлення дитини, читаючи відомі казки, навмисно «плутайте» слова. Наприклад, «Знесла курочка яєчко не просте, а … зелене». Дитина охоче вас виправлятиме.
- Розширюйте словниковий запас
Якщо дитина говорить лише кілька слів, звертайте її увагу на різні предмети та чітко називайте їх. Наприклад, подивіться разом у вікно та називайте, що бачите. Попросіть дитину повторити слова чи вказати на названі об’єкти. Не заплутуйте її та не називайте багато нових слів одночасно. Пояснюйте все простими словами, щоб не перевтомлювати дитину.
- Спрощуйте власне мовлення
Коли дитина опановує мовлення, не перенавантажуйте її великою кількістю нових слів та власним красномовством. Щоб стимулювати мовленнєву активність, використовуйте правило: під час діалогу говоріть на одне слово більше, ніж сказала дитина. Якщо дитина говорить одне слово, відповідайте двома. Наприклад, дитина просить «дай!», відповідайте «візьми іграшку». Відповідно, коли дитина почне говорити словосполученнями, відповідайте реченнями з трьох слів. Під час спілкування підтримуйте доступний дитині темп мовлення.
- Слухайте
Переконайте дитину, що вам цікаво все, що вона розповідає. Слухайте її уважно, дивуйтеся, запитуйте і хваліть! Будьте вдячним слухачем, і дитина з радістю намагатиметься розповісти вам про всі події дня. Стимулюйте розповідати, але не змушуйте, щоб не сформувати негативне ставлення до мовлення.
- Дотримуйтеся послідовності
У розвитку мовлення дошкільників ключ до успіху — це систематичність і послідовність. Схована на дальню полицю сенсорна коробка й одна наполовину вивчена потішка не вплинуть на рівень мовленнєвої активності дитини. Тому організовуйте мінізаняття щодня. Грайте з дитиною в мовленнєві та сенсорні ігри, заохочуйте її повторювати короткі вірші, примовки тощо.
- Зверніться до логопеда
Якщо маєте сумніви щодо розвитку мовлення дитини, зверніться до логопеда. Не чекайте, що дитина «розговориться» самостійно. До того ж логопед не лише корегує порушення, а й допомагає розвивати зв’язне мовлення та фонематичний слух, проводить профілактику порушень письма й читання тощо. Тож візит до фахівця буде корисним.
Використана література: Ольга Гаврилова, логопед корекційного центру «Стартум», Харків.