Є в нас воля, ще й щаслива доля,

Ми нащадки славних козаків!

Таку пісню співали юні козачата під час спортивного свята «Козацькому роду — нема переводу». Разом з інструктором з фізкультури Гуріненко Тетяною Василівною юні козачати згадували, хто ж такі козаки, як вони одягалися, якими були козацькі страви, як козаки жили і боронили українську землю і народ. Козаки з двох сіл Весняне і Зимове змагалися в перетягуванні каната, збиранні хмизу, рятували козачок з полону. А дівчата козачки носили воду, збирали ягоди, готували обід. Козак Вернидуб вручив грамоту — заповідь, за якими повинні жити козаки та пригостив малих козачат кулешем. Інструктор з плавання Шпак Юля Петрівна запропонувала козакам зібрати лілеї дівчаткам, відшукати скарб на дні. А ще малі козачата вчилися направляти човни чайки по Дніпру!