дидактичних ігор спрямованих для інтелектуального розвитку дитини.
Ну і спробували впізнати себе в “Жартівливій класифікації вихователів”)
Ні для кого не секрет, що ЗДО – жіноча територія. В дитячих садках виховательки працюють різні – захоплені і байдужі, злісні і поблажливі, розумні і, скажімо так, не дуже, але їх усіх можна умовно розділити на кілька стійких типів.
Ображена
Вона ображена на всіх – на державу за те, що платить їй менше, ніж депутату, на дітей за те, що малюють на столах чортів, на батьків за те, що приходять на збори в образливо-дорогих шубах і, зрозуміло, на олігарха N за те, що купив футбольний клуб, а не її. До речі, всі діти, незалежно від їх матеріальної забезпеченості, здаються їй такими, що «зажерлися». Вона ніколи не готова до заняття, бо її основне кредо: «Що? За такі гроші? Нехай скажуть спасибі, що я взагалі тут з’являюся! » Заняття Ображеноï проходять шумно, але при цьому нудно і, зрозуміло, без будь-якої користі. Одягається Ображена не те щоб бідно, а якось дивно – поєднує непоєднуване з такою маніакальною завзятістю, що якомусь любителю концептуальної моди вона цілком може здатися приголомшливою тіткою в стилі ф’южен.
Орало
Вона називається так тому, що намагається сіяти розумне, добре, вічне за допомогою крику. До речі, їй зовсім не важливо, був привід для крику чи ні. Орало – це диктатор-невдаха, бо доля дозволила їй дорватися до мізерноï, по суті нікчемноï, власті. Орало відчуває себе повністю «на своєму місці». Якщо ви їй запропонуєте прибуткове місце в банку, в консалтинговій фірмі, на телебаченні, то вона з жахом відкине ваше посягання на її свободу самовираження. «На кого ж я буду кричати в телевізорі?!» – подумає вона, а вам особисто скаже: «Ой, що Ви? Навіщо це мені? Я 20 років віддала цим стінам ». Знання має слабенькi, але вміє так організувати навчальний процес, що перелякані дiти навіть через багато років, спросоння можуть видати те, чому навчились в дитсадку. Одягається, як правило, в строгі класичні костюми, але чомусь у поєднанні з легковажними кофточками (рюші, бантики та інші «архітектурні надмірності» роблять її схожою на домомучительницю фрекен Бок). Дуже любить яскраву помаду.
Профі
Навчає конкретно, але з гумором. Любимчиків не має. Всі дiти її люблять і бояться одночасно. Дуже строга, але справедлива. Улюблена фраза: «Питання будуть?»
Маркіза Ангелів
Дружина забезпеченого чоловіка, вона не знає, чим себе зайняти. Жінки її кола давним-давно присвятили все своє клопітливе життя вдосконаленню тіл, пошуку пікантних насолод і шопінгу в Мілані і в Лондоні. Вона – не така. Їй потрібно яке-небудь по-справжньому екстремальне хобі. Парашутний спорт і диггерство вже не так лоскочуть нерви. Як правило, дiти на її заняттях сидять тихо і не тільки тому, що Маркіза красива i доглянута, але й тому що вона ніколи не халтурить – хто ж буде халтурити в хобі? Маркіза страшно пишається своїм екстравагантним способом вбивати час. У розмові з вами вона неодмінно підкреслить, що працює педагогом. Потім, коли їй все набридне, вона без жодного жалю покладе на стіл завiдувача заяву про звільнення: «Чому йду? Ах, я вирішила зайнятися власним бізнесом, кінним слаломом і стрибками у воду з жердиною! »
Подружка
У неї свої уявлення про педагогіку. Головний принцип – «Геть авторитети!» Вона хоче бути ближче до народу, тобто до дітей, тому починає з того, що прагне порушити століттями встановлену субординацію між педагогом і дитиною. Подружка жваво і напоказ висловлює своє просунуте «фе» по відношенню до програми і своїх же колег. Спокійно може взагалі «забити» на програму. На питання методиста, чому в групi такий гвалт, Подружка наївно відповідає: «Ми влаштували дискусiю» Дітям така вихователька подобається, тим більше, що одягається Подружка в нарочито молодіжному стилі – джинсики, маєчки, фенечки. Подружка довго не затримується на одному місці – максимум 1-2 роки, та й то за наявності ліберального завiдувача.
Активістка
Має багате вожатське минуле, тому досі тужить за радянською ідилією. В часи її неспокійної юності було все – і будзагони, і пісні біля багаття, і любов по наметах. І багато-багато оглядів, співанок, гасел, плакатів і звітностей. Це шалене комсомольське горіння почалося так давно, що навіть і тепер, при махровому капіталізмі, це багаття душі неможливо вгамувати. Будь-який захід для неї – привід для багатосторінкового звіту.
Пофiгистка
Вона ще в дитинстві десь вичитала: «Немає дороги – йди в педагоги». Ну, ось вона і пішла. Пофiгистцi абсолютно все одно, чи знають хоч що небуть її підопічні. Вона акуратно (щоб не чіплявся методист) вписує програму в план, позiхає i кутається в шаль. Все заняття вона просто сидить, а, якщо особливо нахабна, так ще і п’є чай. Не варто, однак, думати, що Пофiгистка взагалі нічим не цікавиться. Їй-то, якраз, все цікаво. Її гасло: «Що? Де? Коли? За скільки? » Вона в курсі всіх пліток – як внутрішньосадових, так і більш глобальних. Виглядає Пофiгистка дуже жіночно і домашньо-затишно.
Але є й таке поняття – «вихователька від Бога». Вона сувора, але розуміюча, у неї завжди знайдеться кілька ласкавих слів для кожного вихованця, є відповідь на всі питання, нехай навіть це питання буде абсолютно безглуздим. Це вона може зробити саму нудну тему феєрично-захоплюючою! Це її дiти і батьки будуть згадувати все життя зі словами: «А пам’ятаєш, у нас була …?» І слава Богу, що такі у нас в дошкільному закладі ще є!