^На гору
  
  
  
Get Adobe Flash player

Музей «Дерев’яної іграшки» гр. «Дюймовочки»

Музей «Дерев’яної іграшки» гр. «Дюймовочки»

240.gif

Історія дерев’яної іграшки

Дерево завжди було поряд людиною, це і ліс і сад, будівництво житла, предметів побуту. Це свідчить про те, що дерево є найдавнішим матеріалом який людина почала творчо обробляти. Іграшка з дерева-тепла, зручна у грі – обов’язково має супроводжувати дитинство.

Іграшки з дерева залежно від з’єднання можна розділити на такі види:

  • рухомі, механічні, акустично–механічні - це деркачі, фуркала, калатала, коники на коліщатках, вітряки, візки, пташки з рухомими крилами, «Коваль і ведмідь», і т. д.,
  • нерухомі: дитячі меблі, мініатюрний посуд,  дитяча зброя дитячі знаряддя праці та інші нерухомі іграшки,
  • акустичні: пташки-свищики, дудки,  сопілки.

За особливостями формування дерев’яні іграшки можна поділити на:

- іграшки виготовлені одним об’ємом з суцільного шматка дерева – вирізуванням, виточуванням;

- іграшки виготовлені з окремих частин, які попередньо обробляли також вирізуванням, виточуванням і з’єднували столярними прийомами. 

Дитячі іграшки давніх слов'ян (дерев'яні коники, качечки) знайдено під час розкопок на Наддніпрянщині. Датовані вони приблизно X — початком XII ст. У той час побутували і так звані технічні іграшки: луки, мечі, дзиґи тощо.

У дохристиянський період іграшки переважно зображали священних тварин, птахів, фантастичних істот, що свідчить про їх зв'язок з язичницьким культом, народною міфологією. Після прийняття християнства іграшки здебільшого використовували з ігровою та декоративною метою. Однак деякі з них зберегли ритуальний характер і дотепер (ялинкові прикраси до Нового року, святкові кульки тощо)

XVIII ст. внаслідок розвитку в Україні ярмаркової торгівлі розпочалося масове виробництво забавок на продаж. Жодний ярмарок не обходився без глиняних та дерев’яних коників, баранчиків, півників, маленького посуду, ляльок - "пань", розписаних орнаментом, прикрашених кольоровою глиною і покритих прозорою поливою.

В Україні іграшки виробляли не тільки з твердих і пластичних матеріалів, а також із лози, соломи, рогози, повісма, довгої трави. Для виготовлення саморобних іграшок використовували тканину, кольоровий папір, картон.

Народна іграшка є специфічним витвором. Вона мусить мати пізнавальну цінність для дитини, відображати явища реального світу в доступних їй формах. Народна іграшка повинна не тільки нести інформацію, а й бути естетичною, втілювати оригінальну ідею. Використання її у дитячому садку, сім'ї збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого народу, розвиває традиційні для національної, господарської, побутової культури навички. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню. Отже, народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну.

dscn0031.jpg

dscn0032.jpg

dscn0033.jpg

dscn0034.jpg

dscn0036.jpg

dscn0037.jpg

dscn0038.jpg

dscn0039.jpg

dscn0040.jpg

 

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

© 2015 ДНЗ "ЗІРОЧКА" м.Обухів Всі права захищено.