-

Ще в стародавні часи люди вміли визначати час, дивлячись на зірки, яскравим прикладом цього є створений ними сонячний годинник. Один з екземплярів сонячної техніки до сьогодні знаходиться на Азовському морі, в місті Бердянськ: сонячний годинник розташований на березі моря. Він є невід’ємною частиною міста і гордістю тамтешніх мешканців.

З плином часу наші предки винайшли також місячний, водяний, масляний та свічковий годинники. Їх використовували аж до XVIII ст. З приходом технічного прогресу виробництво  годинників почало стрімко розвиватися. Перший механічний годинник був винайдений ще в 1470 році. Ця модель годинника працювала від енергії пружини і механізму для запуску пристрою. Пізніше, в середині ХІХ ст., новим кроком в розвитку годинників став розвиток хрономентрів, годинникових механізмів, які дозволяли проводити точне вимірювання проміжків часу.

Перший портативний годинник був винайдений в Німеччині. На ньому була лише одна стрілка і час, який він показував, був далеко не точним.

Пізніше ще недостатньо відомий тоді Леонардо да Вінчі намалював ескіз механізму для годинників, що встановлювались на вежах. З початком наступного століття популярність на кишенькові годинники дуже зросла. Революційним винаходом, що започаткував цілком новий етап розвитку виміру часу, було створення першого колісного годинника.

З плином часу люди хотіли мати такий винахід і у себе вдома. Перші кімнатні годинники з’явилися в ХV ст.і були досить громіздкими. Годинник приводив в рух тягар, який треба було підтягувати кожні 12 годин, а сам годинник не можна було пересувати.

В 1500 році для приведення в рух годинника почали використовувати ходову пружину.

У 1660-1720-х рр. в Англії було створено, а пізніше вдосконалено основні види годинників: консольні (маятникові, з пружинним ходовим механізмом), напольні (з тягарем і маятником, з’єднаним з ходовим механізмом, розташованим у верхній частині корпуса). А в 1704 році в Англії було видано патент на метод використання дорогоцінного каміння при виготовленні опорних підшипників, що зменшило зношування деталей в механізмах.

Годинниковий бій також має історію, яка бере початок ще з XIV століття. На початку використовували дзвіночок, що дзвенів один раз після того, як його торкав спеціальний важілець.

На вежових годинниках дзвіночок замінили на великий дзвін. У 1676 р. було створено перший годинник  з годинниковим боєм.

У Парижі, в Іституті Часу, знаходиться годинник, який прийнято вважати найточнішим годинником. Це еталон часу, по цьому годиннику звіряють час у цілому світі.

Найстаріший вежовий годинник в Москві – кремлівські куранти на Спаській вежі. Діаметр їх циферблату складає 6,12 метра, висота цифр 72 см, а довжина стрілки, що показує годину – 2,97 м, а хвилинної – 3,28 м. Годинник приводиться в рух трьома гирями вагою по 224 кілограми. вага маятника 32 кг.

Важливе значення в сучасних розробках годинників має дизайнерське оформлення. Зараз пропонуються колекції двох напрямків – класичного і сучасного.

Класичний дизайн – це повтор знаменитих зразків минулого і його різноманітна стилізація. При цьому використовують класичні матеріали: дерево, бронза або фарфор. Сучасний дизайн залежить від смаку художника, фірми. В такому випадку використовують сучасні матеріали: пластик, метал, MDF. Часу для створення годинників сучасного дизайну потрібно набагато менше, ніж на класичні. 
Як бачимо, історія годинників багата своїми досягненнями. Останнім часом виробники годинників не перестають тішити нас більш сучасними моделями, не забуваючи при цьому про зручний та стильний дизайн.

1448372154738.jpg

1448372155056.jpg

1448372156506.jpg

1448372156925.jpg

1448372157400.jpg

1448372157781.jpg

1448372161928.jpg